АДАПТОВАНА освітня програма чи МОДИФІКОВАНА — в чому суть?Питання адаптації/модифікації освітньої програми для учня з особливими освітніми потребами в школі - питання актуальне і досі багато педагогів ЗЗСО і фахівців потребують роз'яснення.Незважаючи на те, що впровадження інклюзії в системі освіти країни триває вже не один рік, для багатьох закладів освіти відкриття інклюзивних класів залишається все ще новим, малодослідженим етапом життя їхньої установи, а для педагогів шкіл — професійним викликом щодо вміння налагодження навчальної роботи в інклюзивному класі, зокрема адаптації освітніх програм для учнів з особливими освітніми потребами (ООП). Саме цьому питанню я приділю увагу, спробуючи коротко донести у зрозумілій і доступній формі основні моменти, які стосуються суті адаптованої навчальної програми (АОП).Отже, в першу чергу, нам потрібно розмежувати поняття АДАПТОВАНОЇ і МОДИФІКОВАНОЇ навчальних програм. В чому між ними різниця?Як вже зазначалося у багатьох методичних розробках, посібниках і статтях, адаптація спрямована на зміну подачі матеріалу, характеру навчання без зміни його змісту та рівня складності. А модифікація, відповідно, спрямована на зміну саме змісту навчання, це трансформація характеру подачі матеріалу шляхом зміни змісту або складності навчальних завдань.Що це значить на практиці?Частіше учні з ООП в інклюзивному класі потребуватимуть саме адаптованої освітньої програми (АОП), що зазначаэться у висновках про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини від інклюзивно-ресурсного центру. Адже модифікованої освітньої програми (МОП) потребуватимуть ЛИШЕ учні наступних категорій ООП:- це діти з порушеннями інтелектуального розвитку різного ступеня тяжкості;- деякі діти із складними порушеннями, у яких порушення інтелектуального розвитку поєднуються з дефіцитарним розвитком (порушенням зору, сліпоглухотою, порушенням опорно-рухового апарату) або з розладами аутистичного спектру.Такі учні з перерахованими категоріями ООП через свої особливості розвитку та функціональні обмеження не зможуть опанувати, у повному обсязі та у той же самий відведений час, знаннями і компетенціями згідно вимог Типової освітньої програми ЗЗСО, як і інші діти їхнього віку, які навчаються в інклюзивному класі, проте які не мають особливих освітніх потреб — а тому, потребують саме МОП та наявності індивідуального навчального плану.В усіх інших випадках категорій ООП (РАС, ЗПР, тяжкі порушення мовлення, дефіцитарний розвиток зі збереженим інтелектом тощо) учень потребуватиме саме адаптованої освітньої програми, а індивідуальний навчальний план може бути не обов’язковим.У разі адаптації і модифікації освітніх програм ми звертаємось до типових освітніх програм спеціальних закладів загальної середньої освіти, вибір яких регламентується відповідним наказом МОН України (див. Методичні рекомендації щодо організації навчання осіб з ООП у ЗЗСО у 2021-2022 н.р.).Так от, щоб пояснити просто: у разі адаптації педагогам школи слід орієнтуватися саме на Типову освітню програму закладу загальної середньої освіти, вносячи лише незначні корективи (адаптації) з урахуванням категорії особливих освітніх потреб учня відповідно до Типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти. Таке собі відсоткове співвідношення між ними:- у разі адаптації на 70-90% — це зміст Типової освітньої програми закладу загальної середньої освіти (одразу зазначаю, що відсотки лише умовно орієнтовно визначені, експериментально — це так би мовити таке розуміння, сприймання на даний час), та не більше 30%, а то й 20-10% — це використання частини наробок, змісту з Типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти. Тобто ще раз: у разі АДАПТОВАНОЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ ми орієнтуємось саме на Типову освітню програму закладу загальної середньої освіти, саме вона є базою;- а от у разі МОДИФІКОВАНОЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ ми більше орієнтуємось саме на Типову освітньою програму початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти. У такому разі, частина від Типової освітньої програми спеціального ЗЗСО становитиме 40% і більше (приблизне співвідношення і роз’яснення, яке по мірі накопичення інформації і досвіду може змінюватися). І саме вона (Типова програма спеціальних ЗЗСО) виступатиме базою, основою для МОДИФІКОВАНОЇ освітньої програми. В цьому разі, вже її як основну базу підлаштовуємо та узгоджуємо до Типової освітньої програми ЗЗСО, оскільки така дитина з ООП навчатиметься в інклюзивному класі, а тому необхідно узгоджувати загальну спільну тематику для програм (яка має хоча б мінімально перетинатися), час вивчення навчального матеріалу, адже, як пам’ятаємо з викладеного вище, частина учнів з ООП, які мають порушення інтелектуального розвитку, не зможе опанувати у повному обсязі та за відповідний визначений час знаннями і компетенціями згідно вимог Типової освітньої програми ЗЗСО, як і інші діти, що не мають особливих освітніх потреб або порушень інтелектуального розвитку.Хочу ще раз наголосити, що це дуже спрощене роз’яснення відмінностей між АДАПТОВАНОЮ і МОДИФІКОВАНОЮ освітніми програмами. Проте, навіть воно вже дозволить членам команди психолого-педагогічного супроводу дитини в школі краще розуміти, в якому напрямку рухатися далі для успішної адаптації освітніх програм.Коли до школи батьки приносять висновок з інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ), де у сьомому розділі зазначається рекомендована освітня програма у формі на кшталт таких:-“Типова освітня програма закладу загальної середньої освіти І ступеня, адаптована відповідно до Типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами” ;або на новий лад- “Типова освітня програма закладу загальної середньої освіти І ступеня з корекційно-розвитковим складником для дітей з особливими освітніми потребами (зазначається категорія ООП)”Як діяти педагогам закладу освіти далі?Кожна змістовна область освіти дітей з ООП має включати два компоненти «академічний» і «життєвої компетенції», що є невід’ємними і взаємодоповнюючими сторонами освітнього процесу (наприклад: мова – знання про мову і мовна практика, математика – знання математики і практика застосування математичних знань). Адаптована освітня програма (АОП) спрямована на подолання труднощів у процесі навчання дітей з ООП за типовими освітніми програмами І-ІІІ ступеня і реальними можливостями учнів відповідно до категорії ООП, їхніх сильних та слабких сторін.Адаптація освітніх програм передбачає зміну характеру представлення навчального матеріалу, не змінюючи зміст навчання: через пристосування освітнього середовища, адаптації навчальних підходів, адаптації навчальних матеріалів тощо. Учень буде повністю включений в освітній потік на всіх освітніх рівнях і засвоюватиме типову освітню програму з урахуванням її ООП (за потреби з використанням спеціального обладнання) і з обов’язковим супроводом корекційної роботи. Учень повністю включений в загальний освітній потік (інклюзія), а строки засвоєння аналогічні навчаємим масової школи. У разі адаптованої навчальної програми індивідуальний навчальний план може бути не потрібен. За інклюзії АОП супроводжується корекційно-розвитковими заняттями (за участі корекційних педагогів, психолога ЗЗСО, реабілітолога), необхідних для компенсації порушень (наприклад: «Соціально-побутове орієнтування», «Просторове орієнтування», «Логопедична ритміка» тощо).Реалізація адаптованої навчальної програми потребує:• наявність команди психолого-педагогічного супроводу у ЗЗСО;• згоду батьків на реалізацію АОП (яка по суті вже наявна у разі заяви щодо інклюзивного навчання дитини та витягу ІРЦ про комплексну оцінку розвитку дитини, та ще підтверджується підписанням батьками індивідуальної програми розвитку дитини);Основними освітніми компонентами АОП є адаптовані робочі програми з учбових предметів та адаптовані критерії оцінювання досягнень у навчальних областях.Адаптація – це стратегії, які допомагають дитині з ООП засвоювати ті самі обсяги знань, що і однокласники в інклюзивному класі. Адаптація не передбачає зміни змісту навчання, тобто йдеться про корекцію підходів до навчання дитини: це чіткі інструкції та покрокові алгоритми виконання завдань, виключення неважливих компонентів, зменшення інформативного навантаження (переформулювання правил та інструкцій більш доступними для розуміння й менш «науковими» словами). Адаптація змісту навчального матеріалу проводиться з урахуванням необхідного і достатнього для освоєння учнем згідно до Типової освітньої програми. Додатково робиться акцент на формування необхідних компетенцій: наприклад, для дитини з порушеннями опорно-рухового апарату посилена увага до формування повноцінної життєвої компетенції, використання отриманих знань в реальних умовах.Адаптація Типової освітньої програми спрямована на:• пошук і розроблення способів подання інформації та вивчення предмету дитиною з ООП з урахуванням особливостей її сприймання (візуального, аудіального, кінестетичного), його цілісності і константності, стійкості; орієнтування у просторі (макро і мікро, робочій поверхні, зошиті) і часі тощо);• використання додаткових засобів і матеріалів (карток, інструкцій, наочних правил тощо). Додаткові схеми або креслення – примітивні за структурою, але легко зрозумілі за суттю. Це можуть бути логопедичні картки, кубики Зайцева, календарі і спеціальні лінійки або таблички. Урахування координації «око-рука», великої та дрібної моторики тощо;• розробка і формування способів перевірки засвоєння знань та навичок.Введення спеціальної і докладної шкали оцінювання потрібне для виявлення та оцінки найменших позитивних зрушень у просуванні учнів в освоєнні освітньої програми. Характеристика очікуваних результатів має подаватися у єдності всіх компонентів навчання. Не слід розглядати результати засвоєння окремих тем або предметів, оскільки навіть їх сума може не відображати загальної динаміки соціального розвитку учня з ООП чи якості його освіти. Частина учнів з ООП можуть мати прогнозовані локальні труднощі в освоєнні окремих тем чи навіть навчальних предметів, але це не має розглядатися як показник їх неуспішності в цілому.Адаптована освітня програма має враховувати:• різноманітні особливості мовленнєвого розвитку;• специфіку формування та реалізації інтелектуальної діяльності;• проблеми уваги та памʼяті;• знижену пізнавальну активність;• порушення в становленні і розвитку всіх компонентів моторної сфери (в тому числі для формування навичок письма, читання);• обмежене і уповільнене сприймання, зниження швидкості переробки всіх видів інформації;• прогалини в знаннях про оточуючий світ;• міжособистісні відносини;• особливості особистісного розвитку (навички соціальної поведінки і комунікації, самооцінка, працездатність тощо).Адаптації для дитини з особливими освітніми потребами треба проводити паралельно в кількох напрямах:- пристосування середовища (пристосування приміщень, розміщення в класі (для зниження відволікання), відповідно до потреб;- доступність меблів та робочого місця;- спеціальний з’ємний екран;- частіші перерви у навчанні: розробити систему додаткових перерв по 2-5 хв. (наприклад, кожні 15 хв. під час уроку, але не більше трьох за один урок) тощо);- психолого-педагогічні стратегії (зміни в освітньому середовищі: наочний візуальний розклад, зміна способу повідомлення та організації занять;- зміна темпу занять;- застосування методу поширення (того, що знає дитина);- способи організації колективної навчальної діяльності, способи комунікації, способи пред’явлення і виконання завдань;- організаційна допомога дитині з ООП);- навчальні матеріали та завдання (матеріали мають містити не лише текстову частину, але і яскраві картинки, фотографії, схеми;- надавати інформацію в формі, яка задіює в першу чергу найбільш розвинені органи відчуття дитини;- надавати дитині змогу обирати методику виконання завдання (методику, але не зміст самого завдання!);- спрощення розміщення тексту на сторінці, а саме: усунення діаграм, малюнків і підписів до них, які можуть відволікати увагу. Однак вилучення ілюстрацій у друкованих матеріалах для деяких учнів може бути недоречним, які спроможні сприймати навчальний матеріал, якщо вчитель вдається до візуальних способів його викладання, до численних малюнків, що доповнюють розповідь;- особливі підручники і зошити для дітей з дефіцитарним розвитком (зір) та інтелектуальними порушеннями);- система та критерії оцінювання (наприклад: наочні таблиці та графіки досягнень, які можуть заповнюватися разом з учнем (зірочки, смайлики, наліпки, картинки).Автор статті: Дмитрий Прасол.
Рекомендації щодо здійснення дистанційного процесу навчання учнів з особливими освітніми потребами на період карантину
- підготовлений вчителем навчальний матеріал розміщується в мережі Інтернет,
попередньо домовившись з учнями та їх батьками про місце їх розташування
(найзручніше використовувати хмарні технології – розмістити завдання на Google Диску та відкривши доступ до конкретних
завдань для конкретної дитини);
- підготовлений вчителем навчальний матеріал розміщується в мережі Інтернет,
АДАПТОВАНА освітня програма чи МОДИФІКОВАНА — в чому суть?
Питання адаптації/модифікації освітньої програми для учня з особливими освітніми потребами в школі - питання актуальне і досі багато педагогів ЗЗСО і фахівців потребують роз'яснення.
Незважаючи на те, що впровадження інклюзії в системі освіти країни триває вже не один рік, для багатьох закладів освіти відкриття інклюзивних класів залишається все ще новим, малодослідженим етапом життя їхньої установи, а для педагогів шкіл — професійним викликом щодо вміння налагодження навчальної роботи в інклюзивному класі, зокрема адаптації освітніх програм для учнів з особливими освітніми потребами (ООП). Саме цьому питанню я приділю увагу, спробуючи коротко донести у зрозумілій і доступній формі основні моменти, які стосуються суті адаптованої навчальної програми (АОП).
Отже, в першу чергу, нам потрібно розмежувати поняття АДАПТОВАНОЇ і МОДИФІКОВАНОЇ навчальних програм. В чому між ними різниця?
Як вже зазначалося у багатьох методичних розробках, посібниках і статтях, адаптація спрямована на зміну подачі матеріалу, характеру навчання без зміни його змісту та рівня складності. А модифікація, відповідно, спрямована на зміну саме змісту навчання, це трансформація характеру подачі матеріалу шляхом зміни змісту або складності навчальних завдань.
Що це значить на практиці?
Частіше учні з ООП в інклюзивному класі потребуватимуть саме адаптованої освітньої програми (АОП), що зазначаэться у висновках про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини від інклюзивно-ресурсного центру. Адже модифікованої освітньої програми (МОП) потребуватимуть ЛИШЕ учні наступних категорій ООП:
- це діти з порушеннями інтелектуального розвитку різного ступеня тяжкості;
- деякі діти із складними порушеннями, у яких порушення інтелектуального розвитку поєднуються з дефіцитарним розвитком (порушенням зору, сліпоглухотою, порушенням опорно-рухового апарату) або з розладами аутистичного спектру.
Такі учні з перерахованими категоріями ООП через свої особливості розвитку та функціональні обмеження не зможуть опанувати, у повному обсязі та у той же самий відведений час, знаннями і компетенціями згідно вимог Типової освітньої програми ЗЗСО, як і інші діти їхнього віку, які навчаються в інклюзивному класі, проте які не мають особливих освітніх потреб — а тому, потребують саме МОП та наявності індивідуального навчального плану.
В усіх інших випадках категорій ООП (РАС, ЗПР, тяжкі порушення мовлення, дефіцитарний розвиток зі збереженим інтелектом тощо) учень потребуватиме саме адаптованої освітньої програми, а індивідуальний навчальний план може бути не обов’язковим.
У разі адаптації і модифікації освітніх програм ми звертаємось до типових освітніх програм спеціальних закладів загальної середньої освіти, вибір яких регламентується відповідним наказом МОН України (див. Методичні рекомендації щодо організації навчання осіб з ООП у ЗЗСО у 2021-2022 н.р.).
Так от, щоб пояснити просто: у разі адаптації педагогам школи слід орієнтуватися саме на Типову освітню програму закладу загальної середньої освіти, вносячи лише незначні корективи (адаптації) з урахуванням категорії особливих освітніх потреб учня відповідно до Типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти. Таке собі відсоткове співвідношення між ними:
- у разі адаптації на 70-90% — це зміст Типової освітньої програми закладу загальної середньої освіти (одразу зазначаю, що відсотки лише умовно орієнтовно визначені, експериментально — це так би мовити таке розуміння, сприймання на даний час), та не більше 30%, а то й 20-10% — це використання частини наробок, змісту з Типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти. Тобто ще раз: у разі АДАПТОВАНОЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ ми орієнтуємось саме на Типову освітню програму закладу загальної середньої освіти, саме вона є базою;
- а от у разі МОДИФІКОВАНОЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ ми більше орієнтуємось саме на Типову освітньою програму початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти. У такому разі, частина від Типової освітньої програми спеціального ЗЗСО становитиме 40% і більше (приблизне співвідношення і роз’яснення, яке по мірі накопичення інформації і досвіду може змінюватися). І саме вона (Типова програма спеціальних ЗЗСО) виступатиме базою, основою для МОДИФІКОВАНОЇ освітньої програми. В цьому разі, вже її як основну базу підлаштовуємо та узгоджуємо до Типової освітньої програми ЗЗСО, оскільки така дитина з ООП навчатиметься в інклюзивному класі, а тому необхідно узгоджувати загальну спільну тематику для програм (яка має хоча б мінімально перетинатися), час вивчення навчального матеріалу, адже, як пам’ятаємо з викладеного вище, частина учнів з ООП, які мають порушення інтелектуального розвитку, не зможе опанувати у повному обсязі та за відповідний визначений час знаннями і компетенціями згідно вимог Типової освітньої програми ЗЗСО, як і інші діти, що не мають особливих освітніх потреб або порушень інтелектуального розвитку.
Хочу ще раз наголосити, що це дуже спрощене роз’яснення відмінностей між АДАПТОВАНОЮ і МОДИФІКОВАНОЮ освітніми програмами. Проте, навіть воно вже дозволить членам команди психолого-педагогічного супроводу дитини в школі краще розуміти, в якому напрямку рухатися далі для успішної адаптації освітніх програм.
Коли до школи батьки приносять висновок з інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ), де у сьомому розділі зазначається рекомендована освітня програма у формі на кшталт таких:
-“Типова освітня програма закладу загальної середньої освіти І ступеня, адаптована відповідно до Типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами” ;
або на новий лад
- “Типова освітня програма закладу загальної середньої освіти І ступеня з корекційно-розвитковим складником для дітей з особливими освітніми потребами (зазначається категорія ООП)”
Як діяти педагогам закладу освіти далі?
Кожна змістовна область освіти дітей з ООП має включати два компоненти «академічний» і «життєвої компетенції», що є невід’ємними і взаємодоповнюючими сторонами освітнього процесу (наприклад: мова – знання про мову і мовна практика, математика – знання математики і практика застосування математичних знань). Адаптована освітня програма (АОП) спрямована на подолання труднощів у процесі навчання дітей з ООП за типовими освітніми програмами І-ІІІ ступеня і реальними можливостями учнів відповідно до категорії ООП, їхніх сильних та слабких сторін.
Адаптація освітніх програм передбачає зміну характеру представлення навчального матеріалу, не змінюючи зміст навчання: через пристосування освітнього середовища, адаптації навчальних підходів, адаптації навчальних матеріалів тощо. Учень буде повністю включений в освітній потік на всіх освітніх рівнях і засвоюватиме типову освітню програму з урахуванням її ООП (за потреби з використанням спеціального обладнання) і з обов’язковим супроводом корекційної роботи. Учень повністю включений в загальний освітній потік (інклюзія), а строки засвоєння аналогічні навчаємим масової школи. У разі адаптованої навчальної програми індивідуальний навчальний план може бути не потрібен. За інклюзії АОП супроводжується корекційно-розвитковими заняттями (за участі корекційних педагогів, психолога ЗЗСО, реабілітолога), необхідних для компенсації порушень (наприклад: «Соціально-побутове орієнтування», «Просторове орієнтування», «Логопедична ритміка» тощо).
Реалізація адаптованої навчальної програми потребує:
• наявність команди психолого-педагогічного супроводу у ЗЗСО;
• згоду батьків на реалізацію АОП (яка по суті вже наявна у разі заяви щодо інклюзивного навчання дитини та витягу ІРЦ про комплексну оцінку розвитку дитини, та ще підтверджується підписанням батьками індивідуальної програми розвитку дитини);
Основними освітніми компонентами АОП є адаптовані робочі програми з учбових предметів та адаптовані критерії оцінювання досягнень у навчальних областях.
Адаптація – це стратегії, які допомагають дитині з ООП засвоювати ті самі обсяги знань, що і однокласники в інклюзивному класі. Адаптація не передбачає зміни змісту навчання, тобто йдеться про корекцію підходів до навчання дитини: це чіткі інструкції та покрокові алгоритми виконання завдань, виключення неважливих компонентів, зменшення інформативного навантаження (переформулювання правил та інструкцій більш доступними для розуміння й менш «науковими» словами). Адаптація змісту навчального матеріалу проводиться з урахуванням необхідного і достатнього для освоєння учнем згідно до Типової освітньої програми. Додатково робиться акцент на формування необхідних компетенцій: наприклад, для дитини з порушеннями опорно-рухового апарату посилена увага до формування повноцінної життєвої компетенції, використання отриманих знань в реальних умовах.
Адаптація Типової освітньої програми спрямована на:
• пошук і розроблення способів подання інформації та вивчення предмету дитиною з ООП з урахуванням особливостей її сприймання (візуального, аудіального, кінестетичного), його цілісності і константності, стійкості; орієнтування у просторі (макро і мікро, робочій поверхні, зошиті) і часі тощо);
• використання додаткових засобів і матеріалів (карток, інструкцій, наочних правил тощо). Додаткові схеми або креслення – примітивні за структурою, але легко зрозумілі за суттю. Це можуть бути логопедичні картки, кубики Зайцева, календарі і спеціальні лінійки або таблички. Урахування координації «око-рука», великої та дрібної моторики тощо;
• розробка і формування способів перевірки засвоєння знань та навичок.
Введення спеціальної і докладної шкали оцінювання потрібне для виявлення та оцінки найменших позитивних зрушень у просуванні учнів в освоєнні освітньої програми. Характеристика очікуваних результатів має подаватися у єдності всіх компонентів навчання. Не слід розглядати результати засвоєння окремих тем або предметів, оскільки навіть їх сума може не відображати загальної динаміки соціального розвитку учня з ООП чи якості його освіти. Частина учнів з ООП можуть мати прогнозовані локальні труднощі в освоєнні окремих тем чи навіть навчальних предметів, але це не має розглядатися як показник їх неуспішності в цілому.
Адаптована освітня програма має враховувати:
• різноманітні особливості мовленнєвого розвитку;
• специфіку формування та реалізації інтелектуальної діяльності;
• проблеми уваги та памʼяті;
• знижену пізнавальну активність;
• порушення в становленні і розвитку всіх компонентів моторної сфери (в тому числі для формування навичок письма, читання);
• обмежене і уповільнене сприймання, зниження швидкості переробки всіх видів інформації;
• прогалини в знаннях про оточуючий світ;
• міжособистісні відносини;
• особливості особистісного розвитку (навички соціальної поведінки і комунікації, самооцінка, працездатність тощо).
Адаптації для дитини з особливими освітніми потребами треба проводити паралельно в кількох напрямах:
- пристосування середовища (пристосування приміщень, розміщення в класі (для зниження відволікання), відповідно до потреб;
- доступність меблів та робочого місця;
- спеціальний з’ємний екран;
- частіші перерви у навчанні: розробити систему додаткових перерв по 2-5 хв. (наприклад, кожні 15 хв. під час уроку, але не більше трьох за один урок) тощо);
- психолого-педагогічні стратегії (зміни в освітньому середовищі: наочний візуальний розклад, зміна способу повідомлення та організації занять;
- зміна темпу занять;
- застосування методу поширення (того, що знає дитина);
- способи організації колективної навчальної діяльності, способи комунікації, способи пред’явлення і виконання завдань;
- організаційна допомога дитині з ООП);
- навчальні матеріали та завдання (матеріали мають містити не лише текстову частину, але і яскраві картинки, фотографії, схеми;
- надавати інформацію в формі, яка задіює в першу чергу найбільш розвинені органи відчуття дитини;
- надавати дитині змогу обирати методику виконання завдання (методику, але не зміст самого завдання!);
- спрощення розміщення тексту на сторінці, а саме: усунення діаграм, малюнків і підписів до них, які можуть відволікати увагу. Однак вилучення ілюстрацій у друкованих матеріалах для деяких учнів може бути недоречним, які спроможні сприймати навчальний матеріал, якщо вчитель вдається до візуальних способів його викладання, до численних малюнків, що доповнюють розповідь;
- особливі підручники і зошити для дітей з дефіцитарним розвитком (зір) та інтелектуальними порушеннями);
- система та критерії оцінювання (наприклад: наочні таблиці та графіки досягнень, які можуть заповнюватися разом з учнем (зірочки, смайлики, наліпки, картинки).
Автор статті: Дмитрий Прасол.
Рекомендації щодо здійснення дистанційного процесу навчання учнів з особливими освітніми потребами на період карантину
- підготовлений вчителем навчальний матеріал розміщується в мережі Інтернет,
попередньо домовившись з учнями та їх батьками про місце їх розташування
(найзручніше використовувати хмарні технології – розмістити завдання на Google Диску та відкривши доступ до конкретних
завдань для конкретної дитини);
-виклад матеріалу здійснюється відповідно до державного
стандарту, освітнього рівня здобувачів освіти, а також враховуючи індивідуальні
особливості, можливості та потреби учня;
на початку запропонованого матеріалу вчитель зазначає мету заняття, очікувані результати;
на початку запропонованого матеріалу вчитель зазначає мету заняття, очікувані результати;
-при підборі навчального матеріалу використовуються
веб-ресурси, відеоролики, мультимедіа, онлайн-тестування, анімація, власні
авторські матеріали тощо
Матеріал викладається в яскравій формі, що позитивно
впливає на мотивацію навчання;
разом із навчально-пізнавальними готуються завдання практичного спрямування та
завдання на перевірку знань;
- не залишаються без уваги вчителя й
здоров'язбережувальні вправи, які рекомендується виконувати учню під час роботи
вдома над темою уроку;
учень виконує завдання у зручний для нього час. Він самостійно працює над теоретичними питаннями та практичними завданнями, питаннями на рефлексію. Має можливість перевірити отримані знання через систему тестових завдань, оцінити свою роботу з теми уроку та радіти успіху відкриття нового;
учитель слідкує за виконанням завдань учнем, вносить корективи, надає консультації, знаходить нові форми дистанційного викладу навчального матеріалу;
учень виконує завдання у зручний для нього час. Він самостійно працює над теоретичними питаннями та практичними завданнями, питаннями на рефлексію. Має можливість перевірити отримані знання через систему тестових завдань, оцінити свою роботу з теми уроку та радіти успіху відкриття нового;
учитель слідкує за виконанням завдань учнем, вносить корективи, надає консультації, знаходить нові форми дистанційного викладу навчального матеріалу;
- учитель повинен швидко відповідати на листи та
повідомлення про виконання учнем завдань; хвалити за оперативність своїх учнів;
встановлювати графік спілкування в режимі on-lіne і чітко його дотримуватися; створювати
атмосферу психологічного комфорту, сприятливий настрій, емоційне піднесення.
Рекомендації щодо умов організації дистанційного навчання дітей з порушеннями зору:
- адаптація
змісту навчання в залежності від способу сприймання (збільшення шрифту та
контрастності, схематизація зображень, використання шрифту Брайля, освітлення
тощо);
- зменшення
часу зорового навантаження, заміна візуальної інформації тактильною та
аудіоінформацією;
використання альтернативного зоровому сприймання (дотикове обстеження, слухове
сприймання тощо);
- додаткове
стимулювання активності та самостійності учня;
під час пояснення навчального матеріалу необхідно максимально використовувати
приклади реального життя та конкретний матеріал, які допоможуть встановити
зв’язки між абстрактними поняттями і досвідом дитини;
формувати уявлення, використовуючи реалістичні зображення, реальні моделі,
схеми, таблиці та ін.;
- орієнтувати
дитину на пошук додаткової інформації про незрозумілі, нові об’єкти;
- плануючи
виклад навчального матеріалу, потрібно передбачити, який практичний матеріал
може знадобитися дитині під час виконання завдань;
дитина з порушеннями зору може потребувати додаткового пояснення перед початком
виконання завдання;
- виклад нового
матеріалу слід узгоджувати з наявним досвідом і знаннями дитини;
- тексти для читання, великі за обсягом, дитині може
прочитати дорослий чи дати його в аудіозаписі, дозволяючи пропустити частину
тексту, якщо це не вплине на його розуміння та виконання завдань;
розвивати загальну та дрібну моторику шляхом виконання вправ на розвиток координації, рівноваги, витривалості. Слід пам’ятати, що дитині з порушеннями зору недостатньо продемонструвати виконання вправи чи надати словесну інструкцію, слід виконати рух разом з нею, безпосередньо керуючи рухами тіла чи рук;
для певних завдань, пов’язаних із читанням, записуванням, давати більше часу для їх виконання;
розвивати загальну та дрібну моторику шляхом виконання вправ на розвиток координації, рівноваги, витривалості. Слід пам’ятати, що дитині з порушеннями зору недостатньо продемонструвати виконання вправи чи надати словесну інструкцію, слід виконати рух разом з нею, безпосередньо керуючи рухами тіла чи рук;
для певних завдань, пов’язаних із читанням, записуванням, давати більше часу для їх виконання;
-для позначення текстів для читання варто використати
кольорові позначення, обводити текст контуром;
- збільшувати контрастність (жирність) друкованої
інформації, міжрядковий інтервал. Чорно-білий або чорно-жовтий контраст забезпечують
найкраще зорове сприймання. Добре сприймаються дітьми насичений синій, зелений
або фіолетовий колір на світло-жовтому тлі, варто уникати червоного кольору
(при певних порушеннях зору цей колір не сприймається);
копії друкованих матеріалів мають бути максимально чіткими;
дитині краще виконувати записи темною чорною ручкою (маркером) замість синьої, в жодному разі не олівцем.
копії друкованих матеріалів мають бути максимально чіткими;
дитині краще виконувати записи темною чорною ручкою (маркером) замість синьої, в жодному разі не олівцем.
Рекомендації щодо умов організації
дистанційного навчання дітей з порушеннями слуху:
-мотивувати дитину до навчальної діяльності за допомогою ситуації успіху, з опорою на досвід та інтереси дитини;
-надавати роз’яснення абстрактним поняттями, пов’язувати їх з досвідом дитини та інше;
-заохочувати
незалежність та самостійність дитини;
зважати на миттєвість сприймання значно меншої кількості інформації, порівняно
з однолітками без порушень слуху (як на слуховій, так і на зоровій основі);
-чергувати
навантаження на слуховий та зоровий аналізатор для зменшення втомлюваності й
відволікання;
-надавати час
для закінчення однієї навчального дії й переходу до іншої;
надавати час для запам’ятовування та уточнення навчального матеріалу;
використовувати наочність, зокрема фільми та відео із субтитрами;
використовувати покрокові або візуальні інструкції на підкріплення усного
мовлення;
-адаптувати/модифікувати
процес та результат діяльності відповідно до освітніх потреб дитини;
- використовувати
альбоми та таблиці для розвитку мовлення, картки з ілюстраціями словесною та
жестовою мовами, дидактичні ігри (малюнки для складання задач, набір текстів
тощо.
Рекомендації щодо умов організації
дистанційного навчання дітей з порушеннями мовлення
Важлива особливість розвитку мовлення дитини полягає у
тому, що вона є складовою когнітивної сфери. Саме тому важливо приділяти увагу
формуванню уміння дитини сприймати, зосереджувати увагу, запам’ятовувати і
контролювати себе:
-уважно проаналізувати інструкцію до завдання на предмет
наявності складних для сприймання слів (як з точки зору розуміння їх значення,
так і з точки зору звукової структури слів, оскільки довгі слова з декількома
збігами приголосних є складними для сприймання) і вдосконалити її так, щоб
дитина зрозуміла;
-перевірити
доступність змісту завдання з огляду на особливості мовлення дитини: наприклад,
дитина ще не готова вставити певні слова, які містять «проблемні» звуки у
вчителя полягає у тому, щоб забезпечити необхідну опору у вигляді надрукованих
передбачені завданням місця з опорою лише на власні уявлення, тоді завдання
словам);
слів або картинок, які відповідають потрібним для успішного виконання завдання
-визначити
прийнятний для дитини обсяг завдання, обрати правильний темп його виконання
(наприклад, дати змогу витратити стільки часу, скільки необхідно для
правильного виконання завдання):
передбачити необхідні «опори» ( картинки, додатковий друкований матеріал,
алгоритм виконання завдань, ( прямі, опосередковані, навідні запитання);
- скорочувати
текст для читання; використовувати простіший або альтернативний текст,
адаптовані навчальні тексти надруковані великим шрифтом;
навчальні завдання мають бути короткими, зрозумілими за змістом.
Рекомендації щодо умов організації
дистанційного навчання дітей з порушеннями опорно-рухового апарату
Під час організації навчальної діяльності дітей з порушеннями опорно-рухового апарату
важливого значення має створення таких умов, які б дали змогу опановувати
знання з опорою на збережені функції організму дитини.
модифікація змісту навчальних завдань до особливих освітніх потреб дитини, що
полягає у зменшенні обсягу та спрощенні характеру матеріалу, спрощенні
складного матеріалу;
- використання
наочності у процесі навчання. Наочність має бути конкретною, без абстрактних
зображень і деталей, що відволікають від сприймання об’єктів;
- повторюваність
у навчанні. Доцільно використовувати варіативність засобів та методів
повторення для запам’ятовування матеріалу;
позитивне оцінювання навіть найменших успіхів дитини;
чіткий виклад та уточнення навчального завдання, використовувати розвиваючі
ігри тощо;
- заохочення дитини
до опису, уточнення виконання нового завдання;
вибору (з боку батьків та дитини) і рекомендації (з боку педагогів)
найзручнішого засобу для фіксації навчальної інформації (наприклад, аркуші у
клітинку краще використати навіть на уроках української мови);
-передбачення
оптимального навантаження письмовими роботами з урахуванням порушень загальної
та дрібної моторики пальців рук;
передбачення варіативності письмових робіт – не лише самостійне письмо, а й
роздаткові картки з друкованою основою;
-збільшення
часу на виконання письмових завдань.
У разі порушень зорово-просторової координації варто використовувати наступні
прийоми: спеціально вказати (різні позначення) рядок і місце, де потрібно
починати писати, малювати;
-позначати
відстань між рядками чи частинами завдання;
під час виконання арифметичних дій у стовпчик можна розфарбувати клітинки
олівцем, наприклад, сотні – зеленим, десятки – синім, одиниці – червоним;
- використовувати перфокарти;
- під час читання використовувати спеціальні закладки з прорізами для фіксування слова,
словосполучення чи речення;
Рекомендації
Рекомендації
щодо умов організації
дистанційного навчання дітей з порушеннями інтелектуального розвитку
У дитини спостерігаються низький рівень активності та
пізнання; її безпосередні потреби та емоційні прояви не підпорядковуються
мисленню, а й, відтак – не усвідомлюються і не контролюються самою дитиною.
Часто у дітей, які мають порушення інтелектуального розвитку, можна
спостерігати прояви почуттів. Недостатній розвиток мислення, його критичності
обмежує можливість дітей аналізувати свою поведінку. Для таких дітей характерні
труднощі в соціальній адаптації, формуванні інтересів. У багатьох із них
порушується фізичний розвиток, виникають труднощі артикуляції, рухової
моторики, порушується нормальний розвиток пізнавальних, психічних процесів,
погіршується сприймання, пам’ять, словесно-логічне мислення.
Загальні рекомендації щодо розвитку когнітивної сфери:
Сприймання: поділ складного матеріалу на частини; збільшення часу для усвідомлення завдання; уповільнення темпу викладу матеріалу; використання наочності, активізація знань дітей з метою використання їх власного досвіду; порівняння сприйнятого зі зразком.
Загальні рекомендації щодо розвитку когнітивної сфери:
Сприймання: поділ складного матеріалу на частини; збільшення часу для усвідомлення завдання; уповільнення темпу викладу матеріалу; використання наочності, активізація знань дітей з метою використання їх власного досвіду; порівняння сприйнятого зі зразком.
Увага: допомога у перевірці правильності виконаних дій;
формування навичок самоконтролю; навчання вмінню порівнювати свої роботи зі
зразком.
Пам’ять: мінімальна кількість нових термінів, понять на одному уроці; поділ матеріалу на частини; повторення матеріалу; закріплення вивченого матеріалу з опорою на наочність, емоційну пам’ять з поступовим переходом до словесно-логічного запам’ятовування.
Пам’ять: мінімальна кількість нових термінів, понять на одному уроці; поділ матеріалу на частини; повторення матеріалу; закріплення вивченого матеріалу з опорою на наочність, емоційну пам’ять з поступовим переходом до словесно-логічного запам’ятовування.
Мислення: зменшення обсягу матеріалу, спрощення
інформації для засвоєння; навчання застосовувати знання на практиці; поділ
складних тем на частини; поступове формування вміння порівнювати,
використовувати план, інструкцію, схеми тощо; формування вмінь виділяти різні
аспекти предметів і явищ; вчити міркувати вголос про способи та послідовність
виконання завдань.
Інтелектуальна сфера: урахування індивідуальної працездатності дитини відповідно до її можливостей; урізноманітнення методів і прийомів навчання; створення умов, які стимулюватимуть учнів до навчання і запобігати виникненню втоми.
Інтелектуальна сфера: урахування індивідуальної працездатності дитини відповідно до її можливостей; урізноманітнення методів і прийомів навчання; створення умов, які стимулюватимуть учнів до навчання і запобігати виникненню втоми.
Загальні рекомендації щодо організації
навчальної діяльності:
модифікація змісту освіти до особливих освітніх потреб дитини, що полягає у зменшенні
обсягу та спрощенні характеру матеріалу, спрощенні складного матеріалу тощо;
- використання
наочності у процесі навчання, наочність має бути конкретною, без абстрактних
зображень і деталей, що відволікають від сприймання об’єктів;
-уповільненість
процесу навчання. Надається більше часу для обдумування відповіді та запису;
-повторюваність
у навчанні. Доцільно використовувати варіативність засобів та методів
повторення для запам’ятовування матеріалу;
позитивне оцінювання навіть найменших успіхів дитини;
- в процесі
навчання дітей, які мають порушення інтелектуального розвитку, необхідно
використовувати спеціальне обладнання, серед якого, зокрема, спеціальні
підручники, площинні моделі, об’ємні муляжі, розвиваючі ігри тощо.
Рекомендації
щодо умов організації
дистанційного навчання дітей з розладами аутистичного спектру
Особливості проявів, рівень здібностей дітей, а також
інші характеристики при розладах аутистичного спектру можуть бути у
різноманітних комбінаціях, а порушення можуть мати різні ступені тяжкості (від
цілковитого занурення у власний світ та відсторонення від оточення до
мінімальних аутистичних проявів, таких як: захоплення винятково власними
інтересами та значні труднощі під час спілкування, взаємодії з людьми).
Головна
особливість інтелектуального розвитку дітей з розладами аутистичного спектру –
це здатність виконувати завдання абстрактного характеру і нездатність виконати
завдання аналогічної складності з конкретним змістом.
Визначити перешкоди, які заважають дитині адаптуватися до
освітнього процесу. З’ясувати характерні для дитини з аутизмом «бар’єри
навчання».
Найважливішим елементом організаційних питань навчання є розклад, який оформлюється як серія картинок, фотографій, піктограм (з надписами або без них). Так дитину вчать розуміти зміст розкладу, привчають послідовно виконувати певні завдання. Форматом розкладу може бути альбом або папка з файлами, де розміщено у певній послідовності малюнки, фотографії, піктограми або надписи.
Найважливішим елементом організаційних питань навчання є розклад, який оформлюється як серія картинок, фотографій, піктограм (з надписами або без них). Так дитину вчать розуміти зміст розкладу, привчають послідовно виконувати певні завдання. Форматом розкладу може бути альбом або папка з файлами, де розміщено у певній послідовності малюнки, фотографії, піктограми або надписи.
Візуалізовані
правила. Зокрема, правила, що пов’язані з вимогами до учня в закладі освіти.
Одні з перших правил, яким треба навчити дитину, – «Стоп», «Спочатку – потім»,
«Твоя черга – моя черга». При цьому слід враховувати:
- правил має бути не більше п’яти водночас. - Вони мають бути конкретними,
простими, однозначними;
- правила мають
бути привабливими (можливо, з гумором, у вигляді віршу тощо;
- правила мають
бути змінними, враховувати актуальність розвитку конкретних учнів та усього
класного колективу.
Надання консультацій і зразків виконання будь-яких завдань, які дитина вважає
занадто важкими для себе.
Поступове
збільшення кількості завдань, які потрібно виконати.
Використання візуальних засобів, презентацій предметів.
Сприяння соціальному розвитку і розвитку мовлення.
Рекомендації
щодо умов організації
дистанційного навчання дітей із затримкою психічного розвитку
Затримка психічного розвитку характеризується як межовий стан між нормою та порушенням розвитку дитини, якому властиві негрубі недоліки інтелектуальної та емоційно-вольової
сфери, що виявляються у зниженні навчально-пізнавальної діяльності та
соціальної адаптації в цілому. Такий стан визначається як порушення темпу
Якщо по закінченні молодшого шкільного віку залишаються ознаки недорозвитку
психічного розвитку, коли окремі психічні функції (пам’ять, увага, мислення,
емоційно-вольова сфера) відстають від усталених психологічних норм даного віку.
інтелектуальні порушення.
психічних функцій, то йдеться про конституціональний інфантилізм чи
Загальні рекомендації щодо розвитку когнітивної сфери:
Навчальні завдання спрямованні на розвиток всіх видів сприймання, особливо
зорового та слухового, на базі яких розвиваються вищі психічні функції;
- під час
навчання необхідно розвивати працездатність, уміння зосереджувати увагу та
цілеспрямовано працювати: ставити перед собою мету, усвідомлювати способи її
досягнення, адекватно оцінювати результати;
доцільно розвивати навчальну мотивацію, бажання вчитися, віру дитини у власні
можливості;
- розвивати пізнавальну діяльність. Спеціально вчити
розрізняти та називати колір, форму, розмір предметів, їх розташування у
просторі, застосовувати ці знання практично; виділяти та пояснювати просторові
відношення між предметами, використовувати це у практичній діяльності;
-формувати вміння орієнтуватися в сторонах предметів, які
знаходяться перед дитиною – визначати орієнтири на аркуші паперу, в альбомі;
вміти знаходити верх і низ, правий і лівий бік тощо. Розуміння просторових
відношень впливає і на мовленнєвий розвиток дитини;
- формувати вміння працювати за інструкцією, послідовно
виконувати завдання. Таку роботу можна проводити під час конструювання,
малювання, ліпленням. Виготовлення навіть простих фігурок з пластиліну чи глини
потребує узгоджених рухів і актів сприймання, аналізу зразка за різними
ознаками та відтворення цих ознак у виробі. Крім того, робота з пластичним
матеріалом розвиває дрібні рухи кисті руки, що позитивно впливає і на
мовленнєву функцію.
Загальні
рекомендації щодо навчальної діяльності:
- з метою запобігання втомлюваності дитини під час
освітнього процесу слід змінювати види діяльності, використовувати у процесі
викладу матеріалу цікаві факти, приклади, організовувати фізкультхвилинки;
акцентувати увагу на розвиток спостережливості, формуванні навичок і вмінь
самостійно оволодівати знаннями та користуватись ними;
- виявляти прогалини у знаннях з метою їх
поступового заповнення, аби не допустити посилення відставання від інших учнів;
стимулювати активність під час занять, підтримувати навіть незначні успіхи;
враховувати труднощі запам’ятовування. У процесі виконання практичних завдань
додатково пояснювати навчальний матеріал, надавати можливість виконувати
завдання у повільнішому темпі,
ставити додаткові запитання з метою глибшого розкриття змісту завдання,
наводити вже відомі дітям приклади;
- використовувати
поетапну інструкцію, додавати письмові інструкції до завдання, формувати вміння
планувати свою діяльність, словесно звітувати, поступово підвищувати темп
роботи дитини;
- адаптувати
завдання з урахуванням особливих освітніх потреб дитини. Як правило, для
надання психолого-педагогічної допомоги дітям з ЗПР використовується набір
дидактичних ігор з розвитку логіки та творчості, розвиваючі конструктори, різні
пірамідки, спеціальні підручники та інтерактивні комп’ютерні програми.
Забрамная С.Д.. Книги онлайн
Відео матеріали
https://physrehab.org.ua/uk/resource/library/video-materials/
Поради вчителям щодо навчання дітей із ООП- посібник.
Добірка змістовних мультфільмів про командну роботу, підтримку та взаємодопомогу.
Чи не виникає у вас іноді відчуття, що сучасне суспільство втратило здатність до звичайного спілкування? Що іноді легше щось комусь написати, ніж сказати, а зробити – простіше самому, ніж пояснювати команді, як усе виконувати.
Зараз все частіше говорять про необхідність проведення тимбілдингу – спеціальних заходів для згуртування колективу. І школа не може залишатися осторонь! Адже там, де панує дружня атмосфера є порозуміння, взаємоповага, і немає місця булінгу.
Редакція освітнього проекту «На Урок» продовжує серію статей із добірками тематичних мультфільмів. Разом із мотиваційними ми пропонуємо 9 українських та зарубіжних мультфільмів про переваги командної роботи, які неодмінно cподобаються і дітям, і дорослим!
3D анімація «Одна сім'я. Їжа для всіх»
За основу сюжету взята стародавня історія про голод, яка яскраво демонструє, що коли кожен намагається нагодувати лише себе, то голодують усі. А якщо кожен піклується про ближнього, то знаходяться способи нагодувати всіх голодних. Однак це не єдина інтерпретація!
Анімацію було створено за ініціативи всесвітньої благодійної католицької організації Caritas у 2014 році.
Покажіть цей мультфільм школярам та поясніть, що робота в команді у більшості випадків значно важливіша за індивідуалізм! Поєднавши зусилля, можна досягти будь-якої мети!
Добірка фрагментів мультфільмів про командну роботу
Добірка складається з 3 окремих фрагментів: про пінгвінів, мурах та крабів. Кожна з цих спільнот змушена захищати себе від хижака – пінгвіни від касатки, мурахи від мурахоїда, а краби від чайки. Що було б, якби кожен думав лише про себе? Ймовірно, жоден би з них не вижив у нерівній боротьбі з хижаком! І тільки поєднавши свої маленькі сили разом, кожна спільнота перемогла!
Добірка яскраво демонструє, що завдяки добре злагодженій роботі команди можна успішно протистояти навіть найсильнішому противнику та вирішити найскладнішу проблему, що не під силу кожному окремому члену команди!
3D анімація «Лови»
Яскрава динамічна анімація була створена французькою студією ESMA у 2015 році. У ній розповідається історія колонії сурікатів, які щодня піклуються про свій плід, який от-от достигне. Однак їхню здобич викрав сильний на спритний гриф, якого, здавалось би, не здолати.
Мультфільм наочно показує, що навіть якщо сили суперника значно переважають, його можна перемогти, об'єднавши свої зусилля!
Фільмована 3D анімація «Комашки»
«Комашки» – цикл короткометражних анімованих фільмів, створених командою франко-бельгійських мультиплікаторів у 2006 році.
Головними героями мультсеріалу є групи комах (мурахи, гусені, равлики, оси та інші), що живуть у природному середовищі.
Кожна серія – дивовижний музичний фільм, який зображує у макрозйомці реальний світ із намальованими 3D комахами.
Анімація отримала низку премій як кращий дитячий анімаційний фільм (Франція, Бельгія, Китай, США, Бразилія, Естонія та інші) та багато інших нагород, одна з яких, – Золота нагорода Children's FilmFest.
Наразі на офіційному каналі Minuscule можна переглянути понад 50 фільмованих анімацій.
Мультфільм «Фіксики»
Мультсеріал «Фіксики» є частиною масштабного міжнародного медійного проекту, започаткованого в РФ у 2006 році. Він був створений за мотивами повісті Едуарда Успенського «Гарантійні чоловічки».
Назва «Фіксики» походить від англ. to fix – «чинити, виправляти». Ці казкові чоловічки живуть у всіх приладах, тому вони вміють полагодити що завгодно. Запорука їхнього успіху в тому, що вони все роблять разом і готові прийти на допомогу один одному в будь-який час!
Переглянути 85 серій 1 сезону «Фіксиків» українською мовою можна тут.
Мультфільм «Як козаки...»
«Як козаки…» – легендарний цикл українських мультфільмів про пригоди трьох харизматичних козаків, прообразами яких були справжні запорізькі січовики – Бурмило, Коротун і Силач. Сюжети кожного з цих мультфільмів є прикладом надзвичайно злагодженої командної роботи головних героїв.
Мультфільми було створено на кіностудії «Київнаукфільм». Першу серію – «Як козаки куліш варили» – глядачі побачили ще у 1967 році. Згодом було відзнято ще 9 мультфільмів, головні герої яких стали справжніми народними улюбленцями.
Після тривалої перерви вже в незалежній Україні цикл було продовжено на студіях «Укранімафільм» і «Baraban» (серії, створені на студії «Baraban», можна переглянути тут).
Мультфільм «Чіп і Дейл поспішають на допомогу»
«Чіп і Дейл поспішають на допомогу» – американський пригодницький анімаційний серіал, створений студією Walt Disney Television Animation у 1989 році.
Головні персонажі – життєрадісні бурундуки Чіп і Дейл, а також їхні друзі – завжди протистоять злу і не залишаються осторонь, коли відбуваються несправедливі речі. Компанія друзів завжди прийде один одному на допомогу в скрутних життєвих ситуаціях, а жарти допомагають їм ніколи не сумувати.
Мультфільм «Ріпка»
Народна казка «Ріпка» – класичний приклад злагодженої командної роботи для досягнення спільної мети. Цей мультфільм буде цікавим учням молодших класів.
Мультфільм створений мультиплікаторами компанії Moon Stone у 2014 році. Він подає казку в осучасненому форматі з яскравими анімаціями, завдяки чому її сюжет стає ближчим і зрозумілішим сучасним дітям.
Мультфільм «Три паньки»
«Три Паньки» – цикл український мультфільмів про комічні пригоди 3 братів із села Паньківка. Його було створено на студії «Київнаукфільм» у 1989 році.
Головні герої мультфільму, хоча і роблять все злагоджено, однак постійно потрапляють у кумедні ситуації.
Цей мультфільм наочно демонструє, що командна робота є справді ефективною, якщо вона спланована і виконується із розумом. В іншому випадку ви отримаєте протилежний ефект, як, власне, це і відбувається у житті братів із Паньківки.
Немає коментарів:
Дописати коментар