23 квітня своє професійне свято відзначають послідовники Фрейда, Юнга і Карнегі — українські психологи. День психолога — свято молоде. Та й самій професії усього-то сто років з гаком. Психологія – наука, яка займається дослідженням душі і допомагає зрозуміти, чому людина поводиться так чи інакше. Професія психолога стає з кожним роком все популярнішою. Сімейні, дитячі, військові, шкільні, особисті — всі вони допомагають іншим людям розібратися в своїх проблемах, відкривають і показують їм ті ресурси, які ще є в запасі.

    Дякуємо Вам! Ви першими приймаєте хвилю негативних емоцій; радієте, коли людина долає наслідки стресу, віднаходить віру в себе. Дякуємо за допомогу дітям у становленні комунікабельної, гармонійної та врівноваженої особистості. Щиро вітаємо з професійним святом наших шанованих і завжди корисних психологів і бажаємо їм та їхнім "пацієнтам" міцного здоров’я і простого людського щастя – частіше бути в колі люблячої родини і радіти життю, тому що воно, як відомо, прекрасне!

2 квітня — День поширення інформації про аутизм. 

Стереотипи й страх часто виникають там, де відсутня поінформованість. Натомість обізнаність і повага до інакшості — це нормально, це цивілізовано. Бо кожен з нас має беззаперечне право на свою систему координат у такому багатогранному світі. Давайте ж ширити знання!

🧩Ми підготували 10 розповсюджених запитань-відповідей про аутизм:

1️

- Аутизм — хвороба?

- Ні, аутизм — це неврологічний розлад розвитку. На відміну від хвороби, що має початок, період тривання й кінець, розладом не можна раптово захворіти або заразитися від когось.

2️

- Як часто трапляються випадки аутизму?

- За даними Центру з контролю захворювань США розлади аутистичного спектра (РАС) зустрічаються у кожної 59-ї дитини. За даними ВООЗ — у кожної 160-ї дитини.

3️

- Чи правда, що у ХХІ ми спостерігаємо «епідемію» аутизму?

- Ні, це не так. Справа в тому, що аутизм як діагностична категорія — відносно нове поняття, що увійшло до діагностичного керівництво DSM-III лише в 1980 році. Це не оpначає, що аутизму раніше не було — раніше найчастіше його класифікували як шизофренію, що на сьогодні визначено як некоректний підходід. Уперше ж термін «аутизм» у звичному для нас розумінні було використано ще у 1943 році в роботі Лео Каннера й у 1944 році в роботі Ганса Аспергера.

4️

- Які причини аутизму?

- Вичерпної відповіді на це запитання на сьогодні немає. Ведуться активні дискусії про мультифакторне походження аутизму, що включає генетичні фактори, фактори навколишнього середовища та ряд інших. Гіпотеза про генетичну природу аутизму домінує в науковій спільноті: на сьогодні знайдено понад 100 генів, що підвищують ризик РАС, і ще сотні можуть бути знайденими у майбутньому.

5️

- Чому ми говоримо про спектр по відношенню аутизму?

- Тому що прояви розладу можуть бути дуже різноманітними в залежності від тяжкості симптомів аутизму, загального рівня розвитку, віку. Люди з аутизмом можуть відрізнятися один від одного за рівнем володіння комунікативними й соціальними навиками, стереотипності поведінки, рухів, думок та ін.

6️

- Як зрозуміти, що в моєї дитини аутизм?

- Спостерігати за поведінкою дитини, і якщо вона викликає занепокоєння, звернутися за консультацією до психіатра. Поведінкові особливості можуть бути поміченими вже в ранньому віці. Рання діагностика будь-яких розладів розвитку (не лише аутизму) й раннє втручання — важливі фатори успішної реабілітації дитини.

7

- Чи може аутизм виникати з віком?

- Ні, не може. Хоча відомі випадки, коли формальний діагноз ставився вже в дорослому віці, це не означає, що аутизм в людини розвинувся з віком. Один з важливих діагностичних критеріїв аутизму — прояви симптомів у ранньому віці.

8

- Діти з аутизмом частіше народжуються у неблагополучних родинах?

- Ні, дитина з аутизмом може народитися у будь-якій родині, з будь-яким соціальним статусом й способом життя.

Хоч точні причини аутизму наразі не встановлено, однак у науці домінує гіпотеза про його генетичну природу, тож це означає, що спосіб життя і звички батьків не обумовлюють формування у дітей РАС.

9

- Як часто при аутизмі зустрічаються порушення інтелекту?

- Дати точну відповідь на це питання наразі неможливо. Епідеміологічні дослідження показали, що серед людей з РАС є значний відсоток пацієнтів з порушеннями інтелекту, в середньому це 40-60%.

10

- Що таке сенсорне перенавантаження і що його викликає у людей з аутизмом?

- Сенсорне перенавантаження — це узагальнена назва труднощів, які відчувають люди, коли інтенсивність стимулів (звуки, запахи, кольори, відбрації та ін.) для органів чуттів дуже висока. Багато людей у спектрі аутизму відчувають труднощі з обробкою сенсорної інформації. Їх чуття можуть мати підвищену чи знижену чутливість (або те й інше в залежності від ситуації). Іноді людина з цим видом розладу при надходженні занадто великої кількості сенсорної інформації може відчувати перенавантаження. Вона може вирожатися у стресі, тривожності, фізичному болі, стереотипіях, проблемній поведінці, істериках та інших проявах.

Більше відповідей на питання #якзрозумітиаутизм, освітніх відео, уроків й інформації для батьків, педагогів, спеціалістів і всіх-всіх — на сторінці просвітницького проєкту з питань аутизму Happy Today.

 Сенсорна кімната — це середовище, що сприяє розвитку всіх органів чуття людини. Це маленький рай, де все звучить, дзюрчить, міниться, вабить, ненав’язливо змушує забути про страхи, заспокоює, а якщо потрібно — спонукає до діяльності.

    Сеанси в сенсорній кімнаті — складова частина комплексної системи реабілітації дітей із порушеннями зору, слуху, мови, опорно-руховою патологією, затримками психомоторного та емоційного розвитку, неврозами, що суттєво підвищує ефективність лікування. Поєднання різних стимулів (музики, кольору, запахів, тактильних відчуттів) може по-різному впливати на психічний та емоційний стан людини: заспокоювати, розслаблювати або ж тонізувати, стимулювати, відновлювати.

 Заняття в сенсорній кімнаті спрямовані на вирішення трьох основних завдань: релаксацію, активізацію та розвиток.

У корекційній роботі з гіперактивними, збудливими, агресивними, розгальмованими дітьми сенсорна кімната — важливий елемент. Під час релаксації завдяки використанню різних світлових і шумових ефектів (бульбашкова колона, аромотерапія, лампа-багаття) дитина розслабляється, заспокоюється, нормалізується її м’язовий тонус, знімається емоційне й фізичне напруження, слабше виявляються проблеми емоційно-вольової сфери.

А якщо, навпаки, дитина млява й пасивна, слід її активізувати. Заняття в сенсорній кімнаті із застосуванням ігор у сухому басейні, зі світловим душем, дзеркальною кулею сприяють тонізації й розгальмуванню дітей, стимулюванню всіх сенсорних процесів (зорового, слухового, тактильного, нюхового), посилюють мотивацію до діяльності, створюють позитивне емоційне тло.

Хвилювання, стрес, неможливість зосередитися — такі стани душі й тіла, на жаль, знайомі не лише дорослим, а й дітям.

Спеціально розроблене оснащення сенсорної кімнати допомагає дітям навчитися давати раду негативним емоціям, відновлювати душевну рівновагу й зміцнювати здоров’я.

    Для кожної дитини заняття в сенсорній кімнаті є відгуком на її внутрішнє прагнення до повноцінного розвитку. З різним ступенем інтенсивності такий розвиток у процесі занять відбувається в кожної дитини.

    На спеціально розроблених заняттях діти поступово опановують прийоми м’язового розслаблення та глибокого дихання, вчаться знімати напруження, підвищувати самооцінку, налагоджувати відносини з ближніми.

Спокійна колірна гама, м’яке світло, приємні пахощі, тиха ніжна музика — усе це створює відчуття спокою, утихомирення.

    Темна сенсорна кімната, укомплектована обладнанням, призначеним для релаксації або активізації психічної діяльності дітей чи дорослих, є одним із найважливіших засобів корекції та реабілітації.

    Сенсорна кімната — це організоване особливим чином навколишнє середовище, що містить безліч різноманітних стимуляторів, які впливають на органи зору, слуху, нюху, дотику, вестибулярні рецептори. У ній завдяки варіюванню елементів створюється відчуття затишку й безпеки, що сприяє швидкому встановленню приязних відносин між фахівцем і дитиною. Сенсорну кімнату використовують як додатковий інструмент, така кімната підвищує ефективність будь-яких заходів, спрямованих на зміцнення психічного й фізичного здоров’я дитини. Перебування в сенсорній кімнаті сприяє поліпшенню емоційного стану, зниженню занепокоєння й агресивності, зняттю нервового збудження й тривожності, нормалізації сну, активізації мозкової діяльності, прискоренню відновлювальних процесів після захворювань.

      

        

    

 

Шановні батьки !

 Ви можете подати заяву на проходження комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини у режимі онлайн. Для цього Вам необхідно зареєструватися на Порталі ІРЦ.

 Алгоритм реєстрації на порталі:

 1. В пошуковій системі Google введіть Ircenter.

2. Виберіть розділ Реєстрація під Порталом ІРЦ https://ircenter.gov.ua/.

3. Виберіть рядок “Зареєструватись”. “Реєстрація для батьків” - “Еmail” або “За формою”.

4. Заповніть реєстраційні поля (рядки виділені жирним шрифтом є обов'язковими для заповнення).

5. Поставити галочку у рядку “Згода на обробку персональних даних” та “Підтвердження згоди з правилами реєстрації”.

6. Після заповнення натисніть “Реєстрація”.

7. Після реєстрації Вам на вказану електронну пошту надійде повідомлення з паролем від Вашого кабінету.

 

 Інклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ) - це установа, яка створена з метою реалізації права дітей з особливими освітніми потребами віком від 2 до 18 років на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, в тому числі, у закладах професійної (професійно-технічної) освіти та інших навчальних закладах, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти.

Подати заявку на відвідування інклюзивно-ресурсного центру та отримати запрошення на консультацію можна онлайн за допомогою порталу. На цьому порталі можна обрати найближчий ІРЦ, зареєструватись і прийти на прийом у призначений час без черг та очікування.

Інклюзивно-ресурсні центри:

• проводять комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини;
• надають психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги;
• забезпечують системний та кваліфікований супровід дитини з особливими освітніми потребами.

Станом на травень 2020 року створено та працює 627 інклюзивно-ресурсних центрів. Інклюзивно-ресурсні центри є у всіх областях України, тож діти з особливими освітніми потребами та їхні батьки можуть отримати відповідні послуги за місцем проживання.

ХТО МОЖЕ ЗВЕРНУТИСЬ ДО ІНКЛЮЗИВНО-РЕСУРСНИХ ЦЕНТРІВ

До інклюзивно-ресурсних центрів можуть звернутись батьки, які відчувають занепокоєння щодо розвитку дитини віком від 2 до 18 років, незалежно від наявності в дитини інвалідності чи встановленого діагнозу.

Комплексна  психолого-педагогічна оцінка та інші послуги ІРЦ можуть надаватись тільки на підставі заяви батьків. Жодна послуга інклюзивно-ресурсного центру не може бути надана у примусовому порядку чи за зверненням третіх осіб (учителів, вихователів тощо).

ЩО РОБЛЯТЬ ІНКЛЮЗИВНО-РЕСУРСНІ ЦЕНТРИ

1. Проводять комплексну оцінку з метою визначення особливих освітніх потреб дитини.
2. Розробляють рекомендації щодо освітньої програми для дитини з особливими освітніми потребами.
3. Надають психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги.
4. Педагогічні працівники інклюзивно-ресурсних центрів беруть участь у роботі команд психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами у школах і дитсадках.
5. Проводять моніторинг динаміки розвитку дитини не рідше, ніж двічі на рік.
6. Надають консультації та методичну допомогу вчителям і вихователям з питань організації інклюзивного навчання.
7. Консультують батьків або законних представників дітей з особливими освітніми потребами стосовно зарахування до закладів освіти.
8. Надають психологічну допомогу, проводять бесіди з батьками (законними представниками) дітей з особливими освітніми потребами.

ЯК ПРОЙТИ КОМПЛЕКСНУ ОЦІНКУ РОЗВИТКУ ДИТИНИ В ІНКЛЮЗИВНО-РЕСУРСНОМУ ЦЕНТРІ

Подати заявку на відвідування інклюзивно-ресурсного центру та отримати запрошення на консультацію можна онлайн за допомогою порталуНа цьому порталі можна обрати найближчий ІРЦ, зареєструватись і прийти на прийом у призначений час без черг та очікування.

ЩО САМЕ ВХОДИТЬ В КОМПЛЕКСНУ ОЦІНКУ РОЗВИТКУ ДИТИНИ

Комплексна оцінка проводиться індивідуально за такими напрямами:

• оцінка фізичного розвитку дитини – визначення рівня її загального розвитку, відповідності віковим нормам, розвитку дрібної моторики, способу пересування тощо;
• оцінка мовленнєвого розвитку дитини – визначення рівня розвитку та використання вербальної/невербальної мови, наявності мовленнєвого порушення та його структури;
• оцінка когнітивної сфери дитини – визначення рівня сформованості таких пізнавальних процесів: сприйняття, пам’ять, мислення, уява, увага;
• оцінка емоційно-вольової сфери дитини – виявлення її здатності до вольового зусилля, схильностей до проявів девіантної поведінки та її причин;
• оцінка освітньої діяльності дитини – визначення рівня сформованості знань, умінь, навичок відповідно до освітньої програми чи основних критеріїв формування вмінь і навичок дітей дошкільного віку.

У разі потреби фахівці інклюзивно-ресурсного центру можуть проводити комплексну оцінку за іншими напрямами, зокрема, визначення рівня соціальної адаптації, взаємовідносин із однолітками, дорослими.

ЯК ЧАСТО НЕОБХІДНО ПОВТОРЮВАТИ КОМПЛЕКСНУ ОЦІНКУ РОЗВИТКУ ДИТИНИ

Повторна комплексна оцінка фахівцями інклюзивно-ресурсного центру проводиться у разі:

• переходу дитини з особливими освітніми потребами з дитячого садка до школи; 
• переходу дитини зі спеціального закладу освіти до інклюзивної форми навчання;
• рекомендації команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами щодо наявності успіхів або труднощів у засвоєнні дитиною освітньої програми.

ЩО ТАКЕ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ТА КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВІ ПОСЛУГИ

Психолого-педагогічні послуги – це групові та індивідуальні заняття, направлені на розвиток дитини з особливими освітніми потребами.

Корекційно-розвиткові послуги – це групові та індивідуальні заняття, що спрямовані на корекцію порушень шляхом розвитку особистості дитини з особливими освітніми потребами, її пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери та мовлення.

Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги спрямовані на:

• соціалізацію дітей з особливими освітніми потребами, розвиток їхньої самостійності та відповідних компетенцій;
• розвиток навичок саморегуляції та саморозвитку дітей з урахуванням наявних знань, умінь і навичок комунікативної діяльності, становлення особистості.