Якщо в сім’ї дитина з інвалідністю, то екстрені ситуації й навіть перебування вдома під час воєнного стану вимагає значно більше витримки та психологічного ресурсу. Проте, це стосується будь-якої ситуації, коли є дитина з інвалідністю чи особливими освітніми потребами. Тож до всіх порад щодо підготовки до надзвичайної ситуації потрібно включити ще кілька пунктів. Зокрема, до тривожної валізки, окрім базових речей має додатися низка інших речей. Ось про що потрібно пам'ятати батькам, які виховують дитину з інвалідністю:

1. Стратегічна аптечка на 3-4 тижні з найбільш необхідними ліками, особливо якщо стан здоров’я вимагає їх регулярного вживання. Якщо ви цього ще не зробили, то варто створити невеличкий стратегічний запас медикаментів, щоб їх вистачило на 3-4 тижні.

2. Спеціальне харчування для дитини, якщо вона має певні особливості харчової поведінки (суміші, пюре тощо);

3. Засоби гігієни для дітей, які мають труднощі з туалетом: памперси, одноразові пелюшки, засоби від пролежнів та опрілостей;

4. Спеціальне обладнання. Якщо є потреба і можливість, під час евакуації варто взяти спеціальні ліжка, ноші, крісла колісні тощо.

Щодо дітей, які мають розлади аутичного спектру та/або психічні порушення розвитку, тут варто якомога заздалегідь підготуватися до ситуацій, коли будуть чутні вибухи або доведеться спускатися у бомбосховища. Батьки, які пережили такий досвід у 2014-2015 роках радять:

Збудувати халабуду з ковдр і подушок у куті будинку чи квартири, де стіна не є несучою і періодично привчати дитину накриватися та перебувати там по кілька (десятків) хвилин там. Якщо буде надзвичайна ситуація, то потрібно сховатися у таке міні-укриття.

Навушники для сенсорно чутливих дітей. Користуйтеся ними і привчайте дитину, якщо цього ще не відбулося.

Зберігати спокій. Діти з розладами аутичного спектру ДУЖЕ сильно реагують на настрій, поведінку, слова батьків. Вони все віддзеркалюють. Тому найважливіше – самим бути спокійними, впевненими, не панікувати і не проявляти ЖОДНИХ надмірних емоцій. Ви маєте бути такими як завжди.

По можливості, дотримуйтесь режиму дня. Рутина – дуже важлива! Коли немає необхідності йти в укриття - готуйте їжу, прибирайте, читайте книжки – робіть все, що ви робите кожного дня.

 21 березня – Всесвітній день людей з синдромом Дауна

У 2011 році Генеральна Асамблея ООН прийняла рішення щороку 21 березня відзначати Всесвітній день людей з синдромом Дауна, який був заснований у 2006 році на VI міжнародному симпозіумі за ініціативою правлінь Європейської та Всесвітньої асоціацій Даун-синдром.

Двадцять перший день третього місяця року був обраний свідомо. Це пов’язано з тим, що захворювання являє собою трисомію за 21‑ою хромосомою. Такі люди мають 47 хромосом у каріотипі замість звичних 46. Першим у кінці ХІХ століття на порушення звернув увагу англійський лікар Джон Ленґдон Даун, за іменем якого й було названо цей синдром.

Синдром Дауна, який є вродженим генетичним порушенням, розповсюджений в усьому світі, і це не залежить від раси, місця проживання, способу життя або соціального становища батьків. За даними ВООЗ у світі щороку народжується від трьох до п’яти тисяч дітей із синдромом Дауна, це − одна дитина на 1000-1100 здорових немовлят.

У цей день проводять щорічний міжнародний флешмоб «LOTS OF SOCKS». Його мета − звернути увагу суспільства на проблеми людей з синдромом Дауна. Усім охочим пропонують одягати різнокольорові шкарпетки, щоб зрозуміти як живуть люди з цією проблемою під пильними поглядами суспільства.

 

Розвиток інклюзивно-ресурсних центрів стартував ще у 2017 році, щоб замінити застарілу систему психолого-медико-педагогічних консультацій.   Кабінет Міністрів України на виконання Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року удосконалив і наблизив роботу інклюзивно-ресурсних центрів до європейських стандартів безбар’єрності. Запроваджено міжнародні підходи до визначення категорій (типів) освітніх труднощів у осіб з особливими освітніми потребами, з’являться  нові діагностичні інструменти для підтримки дітей які відчувають труднощі в навчанні. Усунено норми щодо нижньої межі віку дитини для проведення комплексної оцінки потреб. Якщо раніше центри опікувались дітьми віком від 2 до 18 років, то відтепер звертатися до них зможуть батьки дітей від народження, а також молоді люди віком від 18 років, якщо в них виникають особливі освітні потреби; посилено вимоги щодо дотримання безбар'єрності приміщень та будівель ІРЦ.

Основними завданнями інклюзивно-ресурсного центру є:

- проведення комплексної оцінки з метою визначення особливих освітніх потреб дитини, в тому числі коефіцієнта її інтелекту (здійснюється практичними психологами інклюзивно-ресурсного центру), розроблення рекомендацій щодо освітньої програми, надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг відповідно до потенційних можливостей дитини;

- надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами, які навчаються у закладах дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти та інших закладах освіти, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти (не відвідують заклади освіти) та не отримують відповідної допомоги;

- участь педагогічних працівників інклюзивно-ресурсного центру в командах психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої та дошкільної освіти, а також психолого-педагогічних комісіях спеціальних закладів загальної середньої освіти з метою моніторингу динаміки розвитку дитини не рідше, ніж двічі на рік;

- ведення реєстру дітей, які пройшли комплексну оцінку і перебувають на обліку в інклюзивно-ресурсному центрі, за згодою їх батьків (одного з батьків) або законних представників на обробку персональних даних неповнолітньої дитини;

- ведення реєстру закладів освіти, а також реєстру фахівців, які надають психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги дітям з особливими освітніми потребами за їх згодою;

- надання консультацій та взаємодія з педагогічними працівниками закладів дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти та інших закладів освіти, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти, з питань організації інклюзивного навчання;

- надання методичної допомоги педагогічним працівникам закладів дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти та інших закладів освіти, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти, батькам або законним представникам дітей з особливими освітніми потребами щодо особливостей організації надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг таким дітям;

- консультування батьків або законних представників дітей з особливими освітніми потребами стосовно мережі закладів дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти, інших закладів освіти, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти, та зарахування до цих закладів;

- надання консультативної та психологічної допомоги, проведення бесід з батьками (законними представниками) дітей з особливими освітніми потребами у формуванні позитивної мотивації щодо розвитку таких дітей;

- моніторинг динаміки розвитку дітей з особливими освітніми потребами шляхом взаємодії з їх батьками (законними представниками) та закладами освіти, в яких вони навчаються;

- організація інформаційно-просвітницької діяльності шляхом проведення конференцій, семінарів, засідань за круглим столом, тренінгів, майстер-класів з питань надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами;

-  взаємодія з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, закладами освіти, закладами охорони здоров’я, закладами (установами) соціального захисту населення, службами у справах дітей, громадськими організаціями щодо надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами починаючи з раннього віку в разі потреби із залученням відповідних спеціалістів.

 

У зв’язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 р. № 957 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти» та із внесенням змін до постанови КМУ від 10.04.2019р. №530  «Порядок організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти» зі змінами від 28.07.2021р. №769 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах дошкільної освіти» та набранням ними чинності з 1 січня 2022 року і відповідно графіку засідань команд психолого-педагогічного супроводу та за ініціативи фахівців Ржищівського інклюзивно-ресурсного центру керівники закладів освіти Ржищівської ТГ організували та провели засідання команд психолого-педагогічного супроводу за участю батьків та фахівців Ржищівського ІРЦ.

На засіданнях були обговорені важливі питання змін у нормативно-правовій базі та визначено рівні підтримки і категорію освітніх труднощів в освітньому процесі осіб із особливими освітніми потребами, які здобувають освіту в інклюзивних класах та групах нашої громади. Проведено аналіз освітніх досягнень та результатів корекційно-розвиткової роботи з особами із ООП.

 За цей період фахівці ІРЦ відвідали 11 закладів освіти, а саме: ОЗО "Ржищівський ліцей "Лідер", ОЗО "Ржищівська гімназія "Гармонія", Гребенівський навчально-виховний комплекс "Початкова школа І ступеня-дитячий садок" філія опорного закладу освіти "Ржищівська гімназія "Гармонія", ОЗО "Стайківська ЗОШ І - ІІІ ступенів", Стрітівська філія Стайківського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, Комунальний заклад Грушівський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад", Кузьминецька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Піївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Ржищівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок комбінованого типу) "Калинка", Ржищівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок комбіноваго типу) "Сонечко", Комунальний заклад дошкільної освіти Стайківський (ясла-садок комбінованого типу) "Струмочок" та взяли участь у 30 засіданнях команд психолого педагогічного супроводу.

Дякуємо батькам та колегам закладів освіти нашої громади за налагоджену співпрацю між учасниками команд психолого-педагогічного супроводу у прийнятті спільних рішень на ефективність освітніх послуг осіб з ООП.

 

 

Дивовижною казкою приходить красуня зима. Вона приносить із собою безліч розваг, веселощів та подарунків. Кожен дорослий пам’ятає з дитинства про свою величезну радість від появи довгоочікуваного першого снігу, про відчуття гордості за свою величезну, майже справжню, «живу» снігову бабу, дзвінке різноголосся сміху під час катання на санчатах та про чарівні Новорічні та Різдвяні історії, які розказували батьки. Ці спогади залишаються з ними на все життя, про них вони розповідають своїм дітям та онукам. Із покоління в покоління передається ця віра у дива, зимові чари та казкові історії. Зима найхолодніша пора року, час хуртовин і сильних морозів. Але, незважаючи на це, для багатьох вона є улюбленою порою року. Вона неймовірно красива та неповторна. А кожен її день – нова чарівна казка.

 1 грудня в усьому світі відзначають Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Цього дня людство згадує про те, яку серйозну загрозу для життя людей несе ця глобальна проблема. Всесвітній День боротьби зі СНІДом став одним із найбільш визнаних міжнародних днів здоров’я і можливістю підвищити рівень обізнаності про це захворювання і його профілактику. У Ржищівському ІРЦ теж пройшли акції в  підтримку людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом.

 

     

Комунальна установа Ржищівської міської ради «Іклюзивно- ресурсний центр» щиро дякує #КазкизакарпаттяЛегкамова за отриманий комплект літератури.

Ми отримали книги у форматі легкого читання "Казки Закарпаття Легка мова". Ці казки будуть корисними для дітей з інтелектуальними порушеннями, а також для дітей, в яких виникають труднощі із читанням. Це дасть можливість розвивати навички та можливості з читання, мовлення. Бажаємо подальших успіхів!

Казки у вільному доступі за посиланням:

https://issuu.com/ungvaresca?issuu_product=header...

 

#запідтримкиУКФ

#КазкизакарпаттяЛегкамова

#інклюзивнийкультурнийпродукт